Автомобіль є складним механізмом. Безліч систем і вузлів, включаючи силовий агрегат, забезпечують його працездатність. Також, автомобіль обладнаний двома системами, вихід з ладу яких, навіть за ідеальної працездатності решти, унеможливлює пересування апріорі. Йдеться про рульове управління і систему гальмування. Ці системи є основними механізмами, що забезпечують керування автомобілем. І вихід з ладу будь-якого компонента з вищевказаних механізмів управління, ставлять під загрозу безпеку під час пересування, причому ризику піддаються не тільки люди, які перебувають у салоні авто, а й пішоходи, які потрапили в зону пересування некерованого автомобіля.

           Система гальмування досить складна і багатоелементна. Основним завданням цієї системи - регулювання автомобілістом швидкості автомобіля під час пересування з можливістю зупинитися в будь-який момент, залежно від ситуації, що склалася на дорозі. Комплекс компонентів, які мають забезпечувати цю умову, містить досить велику кількість елементів. Основні з них - важіль управління швидкісним режимом - педаль, головний циліндр і робочі, розташовані безпосередньо в районі коліс, гальмівні колодки, диски, барабани (залежно від конструкційних особливостей гальмівного вузла) і з'єднувальні трубки та шланги, що забезпечують робочі циліндри гальмівною рідиною, яка передається під певним тиском головним, а також, пристосування, яке полегшує автомобілістові докладання зусиль під час натискання на педаль - гідропідсилювач.

          Зазвичай, система гальмування, якою обладнується авто, розподіляється на робоче гальмо і допоміжне (ручне). Природно, основним є робоче.   

З боку автомобіліста, щоб ввести авто в режим гальмування, необхідно докласти зусилля для впливу на відповідну педаль. Цією своєю дією він запускає процес гальмування в системі. Впливаючи на педаль, автомобіліст приводить у хід поршень основного циліндра, який, переміщаючись, дає змогу методом видавлювання гальмівної рідини під тиском переміщатися з'єднувальними шлангами до робочих циліндрів. Потрапляючи в робочі циліндри під тиском, рідинне середовище тисне на поршні вже робочих циліндрів, які з певним зусиллям впливають на гальмівні колодки. Знову ж таки, залежно від конструкційних особливостей вузла, колодки, пересуваючись до механізмів гальмування (до барабана або диска), які мають жорстке кріплення з колесом, починають притискатися до них, тим самим створюючи певне тертя між своїми робочими площинами. Сила тертя, що виникає, починає знижувати обертальний хід колеса, аж до повної зупинки. Під час повернення педалі автомобілістом у початковий стан, відбувається зворотний процес.  При цій дії поршень основного циліндра переміщається в зворотному напрямку, провокуючи рідинне середовище на повернення в ємність. Природно, гальмівне середовище, звільнивши робочі циліндри, провокує поршень на зворотний хід, тим самим звільняючи від зусиль колодки, які в цей момент перестають впливати на механізми гальмування. Автомобіль розгальмовується.

           "Ручником" або стоянковим гальмом, зазвичай користуються під час тривалої стоянки автомобіля, а також як допоміжне гальмо під час вимушених зупинок на пологих ділянках дороги. Це гальмо сприяє заклинюванню колодок на невизначений термін за допомогою троса. Важіль управління "ручником", зазвичай розташований праворуч від водійського місця. Щоб привести в дію цей тип гальма, автомобілісту необхідно натягнути трос, що з'єднує механізми колодок, тим самим заклинюючи їх у притиснутому до диска (барабана) положенні. При розгальмовуванні, автовласникові необхідно шляхом натискання фіксуючої кнопки в торці важеля повернути його в початкове положення.

          Кожен автомобіліст повинен здійснювати постійний контроль за станом цієї системи. У разі аномальної роботи - вживати екстрених заходів щодо усунення несправності, адже від працездатності системи залежить не тільки безпека, а й, можливо, здоров'я і життя як тих, хто сидить у салоні авто, так і пішоходів.